3D-моделювання та анімація. Поради щодо підготовки для новачків

Вдалим підходом при створенні моделі, яка надалі анімуватиметься – це визначити максимальний можливий спектр її використання та візуальної зміни (анімації).
Які саме дії виконуватиме дана модель, які дії повністю виключаються або реалізовуватимуться за допомогою партиклів (знищення).
Припустимо, нам необхідно створити модель деякої зброї, яка повинна мати у своїй анімації ряд рухомих частин. Які частини будуть рухливими, якими є граничні зміни (максимальне переміщення, обертання, зміна). Безперечно, кожна модель підлягає певному ступеню оптимізації і не повинна мати у своєму складі недіючі елементи і деталі. Однак варто раціонально оцінювати, які елементи повинні бути рухливими і наскільки це необхідно в рамках загальної моделі. Припустимо, у вашої моделі зброї є запобіжник, це рухлива частина, але вона використовується тільки в одній анімації, яка може використовуватися вкрай рідко, або яку не буде видно, відповідно робити під неї окрему рухливу деталь буде не раціонально. Навпаки, елементи, які буду часто знаходиться в полі зору гравця, повинні бути мобільними.

Той самий принцип застосовується і до персонажів.

На етапі концепту необхідно розуміти, які дії виконуватиме персонаж, чи буде в нього задіяна особа, з якими елементами він зможе взаємодіяти. Недостатня кількість полігонів або неправильна сітка може пустити під укіс всю подальшу роботу аніматора та викликати безліч блокерів та артефактів. Мабуть, одним із найважливіших моментів при створенні моделі під анімацію необхідно розуміти анатомічні особливості тіла (чи людина, тварина, комаха), які частини тіла тягнуться, згинаються, які статичні, де плече сили і які м’язи можуть за це відповідати. При неправильній побудові сітки добитися правдоподібної анімації буде дуже складно або зовсім неможливо. При побудові сітки тіла людини є ряд базових особливостей і правил, які застосовні до більшості моделей (сітка обличчя, як правильно постити полігональну сітку, щоб вона коректно передавала деформації обличчя). Також, гарним варіантом є зйомка референсів, при підготовці до анімації персонажа можна записати на відео конкретно необхідні рухи та міміку, використовуючи надалі як референс у роботі. Таким чином буде наочно зрозуміло, які частини тіла і як рухатимуся, і вимагають більш детального опрацювання.